Орфографічний словник української мови

пацючий

пацю́чий 1

прикметник

від: пацю́к — щур

пацю́чий 2

прикметник

від: пацю́к — порося

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пацючий — I -а, -е. Прикм. до пацюк I. Пацюча нора. || Признач. для пацюків. Пацюча отрута. || Такий, як у пацюка. II -а, -е, розм. Прикм. до пацюк II. || Такий, як у пацюка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пацючий — ПАЦЮ́ЧИЙ¹, а, е. Прикм. до пацю́к¹. Пацюча нора; Пацюче корито; // Признач. для пацюків. Пацюча отрута; // Такий, як у пацюка. На порозі він стикається з денщиком. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
  3. пацючий — ПАЦЮ́ЧИЙ¹, а, е. Прикм. до пацю́к¹. Пацюча нора; // Признач. для пацюків. Пацюча отрута; // Такий, як у пацюка. На порозі він стикається з денщиком. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (Панч, В дорозі, 1959, 126).  Словник української мови в 11 томах
  4. пацючий — Пацючий, -а, -е 1) Поросячій. 2) Крысій.  Словник української мови Грінченка