пацючий

пацю́чий

I -а, -е.

Прикм. до пацюк I. Пацюча нора.

|| Признач. для пацюків. Пацюча отрута.

|| Такий, як у пацюка.

II -а, -е, розм.

Прикм. до пацюк II.

|| Такий, як у пацюка.

Значення в інших словниках

1. пацючий — пацю́чий 1 прикметник від: пацю́к — щур пацю́чий 2 прикметник від: пацю́к — порося розм.  Орфографічний словник української мови
2. пацючий — ПАЦЮ́ЧИЙ¹, а, е. Прикм. до пацю́к¹. Пацюча нора; Пацюче корито; // Признач. для пацюків. Пацюча отрута; // Такий, як у пацюка. На порозі він стикається з денщиком. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
3. пацючий — ПАЦЮ́ЧИЙ¹, а, е. Прикм. до пацю́к¹. Пацюча нора; // Признач. для пацюків. Пацюча отрута; // Такий, як у пацюка. На порозі він стикається з денщиком. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (Панч, В дорозі, 1959, 126).  Словник української мови в 11 томах
4. пацючий — Пацючий, -а, -е 1) Поросячій. 2) Крысій.  Словник української мови Грінченка