Значення в інших словниках
-
пеньок —
див. дровітня; пень
Словник синонімів Вусика
-
пеньок —
[пеин’ок] -н'ка, м. (на) -н'ку, мн. -н'ки, -н'к'іў
Орфоепічний словник української мови
-
пеньок —
-нька, ч. 1》 Те саме, що пень 1). 2》 розм. Нижня частина зуба, що викришився, зламався і т. ін.; залишок зіпсованого зуба. 3》 перев. мн. Відростки на тілі птаха, з яких росте пір'я.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пеньок —
ПЕНЬО́К, нька́, ч. 1. Те саме, що пень 1. Чайченко обрублював гілки з зваленого дерева, і круг його зрубане дерев'я і пеньки свіжі (Марко Вовчок); Ще вчора, видно, було тут дерево, гуло віттям на вітрі, а зараз лише пеньок...
Словник української мови у 20 томах
-
пеньок —
пеньок: ◊ ма́ти на пеньку́ пильнувати; стежити (ср, ст)||мати на оці
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
пеньок —
Нька, ч., комп., див. пень.
Словник сучасного українського сленгу
-
пеньок —
до пня. Зовсім, повністю, дощенту. (Ярослав:) Встає полків залізная стіна, щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (І. Кочерга); Зайнялась і згоріла до пня хата (З журналу). до пенька́.
Фразеологічний словник української мови
-
пеньок —
ПЕНЬ (залишок від зрізаного або зламаного дерева), ПЕНЬО́К, ШТУРПА́К діал. (з гострим верхом); КОРЧ (викорчуваний з корінням). В яру шелестіли дуби вікові, На пні засинала сова (П. Воронько); Я сів на вогкий осокоровий пеньок (Є.
Словник синонімів української мови
-
пеньок —
Пеньо́к, пенька́, -нько́ві, на -ньку́; -ньки́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пеньок —
ПЕНЬО́К, нька́, ч. 1. Те саме, що пень 1. Чайченко обрублював гілки з зваленого дерева, і круг його зрубане дерев’я і пеньки свіжі (Вовчок, І, 1955, 203); Ще вчора, видно, було тут дерево, гуло віттям на вітрі, а зараз лише пеньок...
Словник української мови в 11 томах
-
пеньок —
Пеньок, -нька м. 1) ум. отъ пень. 2) Значительной величины деревянный обрубокъ въ видѣ цилиндра, вкопанпый въ землю, — вокругъ него загибаютъ колесный ободъ при выдѣлываніи колесъ. Вас. 147.
Словник української мови Грінченка