Орфографічний словник української мови

пиж

пиж

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пиж — -а, ч. 1》 Прокладка в мисливському патроні, яка відділяє набій від кулі або дробу. 2》 Пучок вовни, повсті і т. ін. для забивання набою у вогнепальну зброю, яка заряджається з дула; клейтуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пиж — Клинтух, клейтух  Словник чужослів Павло Штепа
  3. пиж — ПИЖ, а́, ч. Прокладка в мисливському патроні, яка відділяє набій від кулі або дробу; // Пучок вовни, повсті і т. ін. для забивання набою у вогнепальну зброю, яка заряджається з дула. На двох розстелених газетах з'явилось все – шріт, порох, патрони, вибивка, пижі (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
  4. пиж — А, ч. Автомобіль «Pegeout». Мені дуже подобається новий 407 пиж.  Словник сучасного українського сленгу
  5. пиж — ПИЖ, а́, ч. 1. Прокладка в мисливському патроні, яка відділяє набій від кулі або дробу; // Пучок вовни, повсті і т. ін. для забивання набою у вогнепальну зброю, яка заряджається з дула. На двох розстелених газетах з’явилось все — шріт, порох, патрони, вибивка, пижі (Собко, Біле полум’я, 1952, 64).  Словник української мови в 11 томах
  6. пиж — Пиж, -жа м. Родъ дѣтской игры. Ив. 37. Чуб. IV. 39.  Словник української мови Грінченка