пиж

ПИЖ, а́, ч.

1. Прокладка в мисливському патроні, яка відділяє набій від кулі або дробу;

// Пучок вовни, повсті і т. ін. для забивання набою у вогнепальну зброю, яка заряджається з дула.

На двох розстелених газетах з’явилось все — шріт, порох, патрони, вибивка, пижі (Собко, Біле полум’я, 1952, 64).

Значення в інших словниках

1. пиж — пиж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пиж — -а, ч. 1》 Прокладка в мисливському патроні, яка відділяє набій від кулі або дробу. 2》 Пучок вовни, повсті і т. ін. для забивання набою у вогнепальну зброю, яка заряджається з дула; клейтуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пиж — Клинтух, клейтух  Словник чужослів Павло Штепа
4. пиж — ПИЖ, а́, ч. Прокладка в мисливському патроні, яка відділяє набій від кулі або дробу; // Пучок вовни, повсті і т. ін. для забивання набою у вогнепальну зброю, яка заряджається з дула. На двох розстелених газетах з'явилось все – шріт, порох, патрони, вибивка, пижі (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
5. пиж — А, ч. Автомобіль «Pegeout». Мені дуже подобається новий 407 пиж.  Словник сучасного українського сленгу
6. пиж — Пиж, -жа м. Родъ дѣтской игры. Ив. 37. Чуб. IV. 39.  Словник української мови Грінченка