пиж — Словник сучасного українського сленгу

Значення в інших словниках

пиж — пиж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
пиж — -а, ч. 1》 Прокладка в мисливському патроні, яка відділяє набій від кулі або дробу. 2》 Пучок вовни, повсті і т. ін. для забивання набою у вогнепальну зброю, яка заряджається з дула; клейтуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
пиж — Клинтух, клейтух Словник чужослів Павло Штепа
пиж — ПИЖ, а́, ч. Прокладка в мисливському патроні, яка відділяє набій від кулі або дробу; // Пучок вовни, повсті і т. ін. для забивання набою у вогнепальну зброю, яка заряджається з дула. На двох розстелених газетах з'явилось все – шріт, порох, патрони, вибивка, пижі (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
пиж — ПИЖ, а́, ч. 1. Прокладка в мисливському патроні, яка відділяє набій від кулі або дробу; // Пучок вовни, повсті і т. ін. для забивання набою у вогнепальну зброю, яка заряджається з дула. На двох розстелених газетах з’явилось все — шріт, порох, патрони, вибивка, пижі (Собко, Біле полум’я, 1952, 64). Словник української мови в 11 томах
пиж — Пиж, -жа м. Родъ дѣтской игры. Ив. 37. Чуб. IV. 39. Словник української мови Грінченка