побрехати

побреха́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. побрехати — -брешу, -брешеш, док., розм. Брехати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. побрехати — Побреха́ти, -брешу́, -бре́шеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. побрехати — ПОБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. Брехати якийсь час. – Їх [жінок], наче коноплі, тіпають, а вони все мовчать або полаються, наче собаки побрешуть, та й знов тихо!.. (Грицько Григоренко).  Словник української мови у 20 томах
4. побрехати — ПОБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. Брехати якийсь час. — Їх [жінок], наче коноплі, тіпають, а вони все мовчать або полаються, наче собаки побрешуть, та й знов тихо!.. (Григ., Вибр., 1959, 201).  Словник української мови в 11 томах
5. побрехати — Побрехати, -брешу, -шеш гл. Поврать.  Словник української мови Грінченка