побрехати —
побреха́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
побрехати —
-брешу, -брешеш, док., розм. Брехати якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
побрехати —
ПОБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. Брехати якийсь час. – Їх [жінок], наче коноплі, тіпають, а вони все мовчать або полаються, наче собаки побрешуть, та й знов тихо!.. (Грицько Григоренко).
Словник української мови у 20 томах
побрехати —
ПОБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. Брехати якийсь час. — Їх [жінок], наче коноплі, тіпають, а вони все мовчать або полаються, наче собаки побрешуть, та й знов тихо!.. (Григ., Вибр., 1959, 201).
Словник української мови в 11 томах
побрехати —
Побрехати, -брешу, -шеш гл. Поврать.
Словник української мови Грінченка