повбиваний

повби́ваний 1

дієприкметник

загнаний — про багато чогось

повби́ваний 2

дієприкметник

вбитий — про багатьох

Значення в інших словниках

1. повбиваний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повбивати I. || повбивано, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повбивати II. || повбивано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. повбиваний — ПОВБИ́ВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до повбива́ти¹. Попід вогкими й обдертими стінами стояли високо від землі, на повбиваних стовпах, широкі лавки (Н.  Словник української мови у 20 томах
3. повбиваний — ПОВБИ́ВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повбива́ти¹. Попід вогкими й обдертими стінами стояли високо від землі, на повбиваних стовпах, широкі лавки (Кобр., Вибр., 1954, 124); // повби́вано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах