Значення в інших словниках
-
повислий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до повиснути. 2》 у знач. прикм. Який звішується, звисає донизу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повислий —
ПОВИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до пови́снути. Кузьменко спинився з повислим у повітрі канчуком (З. Тулуб). 2. у знач. прикм. Який звішується, звисає донизу. Коржан, ухопившись за повислу гілку, виліз [на кручу] першим (П.
Словник української мови у 20 томах
-
повислий —
ПОВИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до пови́снути. Кузьменко спинився з повислим у повітрі канчуком (Тулуб, Людолови, І, 1957, 236). 2. у знач. прикм. Який звішується, звисає донизу. Коржан, ухопившись за повислу гілку, виліз [на кручу] першим (Автом.
Словник української мови в 11 томах