повислий
ПОВИ́СЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до пови́снути.
Кузьменко спинився з повислим у повітрі канчуком (З. Тулуб).
2. у знач. прикм. Який звішується, звисає донизу.
Коржан, ухопившись за повислу гілку, виліз [на кручу] першим (П. Автомонов);
Зеленуваті або блідо-рожеві дрібні квітки [гірчака] зібрані в повислі .. волоті (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)