Значення в інших словниках
-
повиточок —
-чка, ч. Те саме, що повивач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повиточок —
ПОВИТО́ЧОК, чка, ч. Те саме, що пови́вач. Жаль мені тую дочку, що покинула в повиточку (П. Чубинський). ○ (1) З повито́чку – з раннього дитинства, з наймолодшого віку. Як цілком правдива душа, з повиточку зучена до правди, вона не знала тепер, як їй перебути цю першу кривду? (Л. Яновська).
Словник української мови у 20 томах
-
повиточок —
з повито́чку. З раннього дитинства, з наймолодшого віку. Як цілком правдива душа, з повиточку зучена до правди, вона не знала тепер, як їй перебути цю першу кривду? (Л. Яновська).
Фразеологічний словник української мови
-
повиточок —
ПОВИТО́ЧОК, чка, ч. Те саме, що пови́вач. Жаль мені тую дочку, що покинула в повиточку (Чуб., V, 1874, 665). З повито́чку — змалку, з пелюшок, з раннього дитинства, з наймолодшого віку.
Словник української мови в 11 томах
-
повиточок —
Повиточок, -чка м. 1) Свивальникъ и пеленки, въ которые завернутъ ребенокъ. А жаль мені тую дочку, що покинула в повиточку. Чуб. V. 665. 2) Сорочка (въ которой родится иногда животное). Теля в повиточку. Богод. у.
Словник української мови Грінченка