Значення в інших словниках
-
поворкотати —
-очу, -очеш і поворкотіти, -очу, -отиш, док. 1》 Воркотати, воркотіти якийсь час. 2》 перен., розм. Виявляти якийсь час своє невдоволення, гнів тощо приглушеною, переривчастою мовою; побурчати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поворкотати —
ПОВОРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОВОРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. 1. Воркотати, воркотіти якийсь час. 2. Видавати звуки, що нагадують воркотання.
Словник української мови у 20 томах
-
поворкотати —
ПОВОРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОВОРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. 1. Воркотати, воркотіти якийсь час. 2. перен., розм. Виявляти якийсь час своє незадоволення, гнів тощо приглушеною, переривчастою мовою; побурчати. Пані ще трохи поворкотіла та й перестала сердитися (Фр., І, 1955, 89).
Словник української мови в 11 томах