Значення в інших словниках
-
повінь —
(розлив річок) повідь, розм. паводок, розлив.
Словник синонімів Полюги
-
повінь —
повінь – повідь В українській мові існують обидва іменники. А ще є повіддя, паводок, водопілля тощо. Їхні значення синонімічні, проте не всі слова однаково поширені в різних місцевостях. Словники подають як основну форму повінь.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
повінь —
Повідь, повіддя, водопілля, с. потоп; (чого) море, сила, тьма-тьменна.
Словник синонімів Караванського
-
повінь —
див. вода
Словник синонімів Вусика
-
повінь —
[пов'ін'] -веин'і, ор. -в'ін':у
Орфоепічний словник української мови
-
повінь —
-вені, ж. 1》 Розлиття річки під час весняного розтавання снігу, льоду або внаслідок тривалих дощів чи великих злив. || Значне підвищення рівня води в річці, озері або морі. 2》 перен. Велика кількість, надмір чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повінь —
По́вінь, -вені, -вені, -вінню; по́вені, -веней
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
повінь —
ПО́ВІНЬ, вені, ж. 1. Розлиття річки при весняному розтаванні снігу, льоду або від тривалих дощів чи великих злив. А у річці жовтим валом Повінь котить води: Видно, в горах тучі впали – Не дай боже шкоди! (І.
Словник української мови у 20 томах
-
повінь —
НА́ДМІР чого (вищий ступінь вияву, розвитку чого-небудь — перев. почуттів, фізичних та духовних сил і т. ін.), НАДЛИ́ШОК, ЗАЙВИНА́, ПОВНОТА́, ПО́ВІНЬ поет., ПОВНОВО́ДДЯ поет., НА́ТОВП розм., ПО́ВНЯ рідше, ПО́ВНЯВА рідше.
Словник синонімів української мови
-
повінь —
ПО́ВІНЬ, вені, ж. 1. Розлиття річки при весняному розтаванні снігу, льоду або від тривалих дощів чи великих злив. А у річці жовтим валом Повінь котить води: Видно, в горах тучі впали — Не дай боже шкоди! (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
повінь —
По́вінь, -вені ж. Разливъ. Шух. І. 180.
Словник української мови Грінченка