повірити
пові́рити 1
дієслово доконаного виду
прийняти за істину; відчути довір'я
пові́рити 2
дієслово доконаного виду
звірити щось потаємне; доручити; давати в борг; перевірити
Орфографічний словник української мовипові́рити 1
дієслово доконаного виду
прийняти за істину; відчути довір'я
пові́рити 2
дієслово доконаного виду
звірити щось потаємне; доручити; давати в борг; перевірити
Орфографічний словник української мови