Орфографічний словник української мови

повішальник

пові́шальник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. повішальник — -а, ч., діал. Вішальник (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повішальник — ПОВІ́ШАЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто повісився.  Словник української мови у 20 томах
  3. повішальник — Повішальник, -ка м. Повѣсившійся. Камен. у.  Словник української мови Грінченка