повішальник пові́шальник -а, ч., діал. Вішальник (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках повішальник — пові́шальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови повішальник — ПОВІ́ШАЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто повісився. Словник української мови у 20 томах повішальник — Повішальник, -ка м. Повѣсившійся. Камен. у. Словник української мови Грінченка