поглушати —
-аю, -аєш, недок., рідко, поглушити, -лушу, -лушиш, док., перех. 1》 Позбавляти всіх чи багатьох здатності чути що-небудь. || безос. 2》 Робити нечутним (все чи багато чого-небудь); заглушати. 3》 Не давати рослинам нормально розвиватися, рости. 4》 розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поглушати —
ПОГЛУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОГЛУШИ́ТИ, лушу́, лу́шиш, док., кого. 1. Позбавляти всіх або багатьох здатності чути що-небудь. Гучна музика поглушила всіх; // безос. [Відьма:] Бодай нашим ворогам Посліпило й поглушило, Мозок геть заголомшило!..
Словник української мови у 20 томах
поглушати —
ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рідше), ЗМЕ́НШУВАТИ, ПРИМЕ́НШУВАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ПЛЮВАТИ)...
Словник синонімів української мови
поглушати —
ПОГЛУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОГЛУШИ́ТИ, лушу́, лу́шиш, док., перех. 1. Позбавляти всіх або багатьох здатності чути що-небудь; // безос. [Відьма:] Бодай нашим ворогам Посліпило й поглушило, Мозок геть заголомшило!.. (Кроп., IV, 1959, 128).
Словник української мови в 11 томах