погромник

погро́мник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. погромник — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
2. погромник — -а, ч. Учасник або організатор погрому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погромник — Погро́мник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. погромник — ПОГРО́МНИК, а, ч. Учасник або організатор погрому. – Ой, боже, щось буде! – лякалась Маланка. – Погромників будуть судити (М. Коцюбинський); Маленька Чехія не скорилась перед загарбниками і погромниками з кількох держав (з газ.  Словник української мови у 20 томах
5. погромник — ПОГРО́МНИК, а, ч. Учасник або організатор погрому. — Ой, боже, щось буде! — лякалась Маланка. — Погромників будуть судити (Коцюб., II, 1955, 99); Маленька Чехія не скорилась перед загарбниками і погромниками з кількох держав (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах