позаочний

поза́о́чний

прикметник

Значення в інших словниках

1. позаочний — ПОЗА́О́ЧНИЙ, а, е. Який відбувається за відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочний. Позаочні розмови про начальника.  Словник української мови у 20 томах
2. позаочний — ПОЗА́О́ЧНИЙ, а, е. Який відбувається за відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочний.  Словник української мови в 11 томах