позапирати
позапира́ти 1
дієслово доконаного виду
заперти або замкнути все або багато чого-небудь
розм.
позапира́ти 2
дієслово доконаного виду
запрати все або багато чого-небудь
Орфографічний словник української мовипозапира́ти 1
дієслово доконаного виду
заперти або замкнути все або багато чого-небудь
розм.
позапира́ти 2
дієслово доконаного виду
запрати все або багато чого-небудь
Орфографічний словник української мови