Орфографічний словник української мови

покрикування

покри́кування

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. покрикування — див. крик  Словник синонімів Вусика
  2. покрикування — -я, с. Дія за знач. покрикувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покрикування — ПОКРИ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. покри́кувати і звуки, утворювані цією дією. Охрім чіпляє гаківницю за спину, і вони знову рушають степом з погейкуванням та покрикуванням (Григорій Тютюнник); Ад'ютант квапився, і кожен раз .. хлопцям доводилося підбігати на його пискляві покрикування (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  4. покрикування — ПОКРИ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. покри́кувати і звуки, утворювані цією дією. Охрім чіпляє гаківницю за спину, і вони знову рушають степом з погейкуванням та покрикуванням (Тют., Вир, 1964, 11); Ад’ютант квапився, і кожен раз..  Словник української мови в 11 томах