Значення в інших словниках
-
покрикування —
покри́кування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
покрикування —
-я, с. Дія за знач. покрикувати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покрикування —
ПОКРИ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. покри́кувати і звуки, утворювані цією дією. Охрім чіпляє гаківницю за спину, і вони знову рушають степом з погейкуванням та покрикуванням (Григорій Тютюнник); Ад'ютант квапився, і кожен раз .. хлопцям доводилося підбігати на його пискляві покрикування (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
-
покрикування —
ПОКРИ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. покри́кувати і звуки, утворювані цією дією. Охрім чіпляє гаківницю за спину, і вони знову рушають степом з погейкуванням та покрикуванням (Тют., Вир, 1964, 11); Ад’ютант квапився, і кожен раз..
Словник української мови в 11 томах