Орфографічний словник української мови

помучити

пому́чити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. помучити — -чу, -чиш, док., перех. 1》 Мучити якийсь час. 2》 Муками довести до знемоги всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. помучити — ПОМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. 1. Мучити якийсь час. – Аж ось де схрестилися наші доріжки. Тільки ти не вмирай. Дай мені помучити тебе...  Словник української мови у 20 томах
  3. помучити — ПОМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Мучити якийсь час. — Аж ось де схрестилися наші доріжки. Тільки ти не вмирай. Дай мені помучити тебе… (Тют.  Словник української мови в 11 томах
  4. помучити — Помучити, -чу, -чиш гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений. Рудч. Ск. II. 149.  Словник української мови Грінченка