поневолі —
присл., розм. Незалежно від бажання, у зв'язку з необхідністю. || Мимоволі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поневолі —
див. мимоволі
Словник чужослів Павло Штепа
поневолі —
ПОНЕВО́ЛІ, присл., розм. Незалежно від бажання, у зв'язку з необхідністю. Старе тіло щось нездужа, До воріт не добрести. Поневолі в самотині, Не виходячи, сижу [сиджу] (П. Грабовський); // Мимоволі.
Словник української мови у 20 томах
поневолі —
МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст.
Словник синонімів української мови
поневолі —
ПОНЕВО́ЛІ, присл., розм. Незалежно від бажання, у зв’язку з необхідністю. Старе тіло щось нездужа, До воріт не добрести. Поневолі в самотині, Не виходячи, сижу (Граб., І, 1959, 601); // Мимоволі.
Словник української мови в 11 томах