Великий тлумачний словник сучасної мови

поневолі

понево́лі

присл., розм.

Незалежно від бажання, у зв'язку з необхідністю.

|| Мимоволі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поневолі — понево́лі прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. поневолі — див. мимоволі  Словник чужослів Павло Штепа
  3. поневолі — ПОНЕВО́ЛІ, присл., розм. Незалежно від бажання, у зв'язку з необхідністю. Старе тіло щось нездужа, До воріт не добрести. Поневолі в самотині, Не виходячи, сижу [сиджу] (П. Грабовський); // Мимоволі.  Словник української мови у 20 томах
  4. поневолі — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст.  Словник синонімів української мови
  5. поневолі — ПОНЕВО́ЛІ, присл., розм. Незалежно від бажання, у зв’язку з необхідністю. Старе тіло щось нездужа, До воріт не добрести. Поневолі в самотині, Не виходячи, сижу (Граб., І, 1959, 601); // Мимоволі.  Словник української мови в 11 томах