поневірятися —
(проживати у важких умовах, не маючи постійного пристановища), бідувати, тулятися, намучитися.
Словник синонімів Полюги
поневірятися —
див. БІДУВАТИ.
Словник синонімів Караванського
поневірятися —
див. бідувати
Словник синонімів Вусика
поневірятися —
-яюся, -яєшся, недок. 1》 Терпіти труднощі, зазнавати мук, знущань. 2》 ким, над ким, діал. Знущатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поневірятися —
ПОНЕВІРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. Терпіти труднощі, зазнавати мук, знущань. Нехай мене лучче [краще] понесуть на марах, ніж я маю поневірятись та терпіти од своїх дітей, од своєї рідні! (І. Нечуй-Левицький); – О діти, діти!..
Словник української мови у 20 томах
поневірятися —
БІДУВА́ТИ (жити в біді, горі; зазнавати біди, горя), ГОРЮВА́ТИ підсил. Професор Стожар бідував без дочки (І. Нехода); — І дивні ті люди: бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові (М. Коцюбинський). — Пор. натерпі́тися...
Словник синонімів української мови
поневірятися —
Поневіря́тися, -ря́юся, -ря́єшся
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
поневірятися —
ПОНЕВІРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. Терпіти труднощі, зазнавати мук, знущань. Нехай мене лучче [краще] понесуть на марах, ніж я маю поневірятись та терпіти од своїх дітей, од своєї рідні! (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
поневірятися —
Поневірятися, -ряюся, -єшся гл. Жить въ несчастіи, тяжелой жизнью. Будеш, з своєю дитиною поневірятись. Син мій буде щасливійший, не буде так поневірятись, як я оттут. Левиц. І. 66.
Словник української мови Грінченка