Значення в інших словниках
-
понестися —
див. бігти
Словник синонімів Вусика
-
понестися —
[понеистис'а] -сус'а, -сес':а, -сец':а, -сеимос'а, -сеитес'а, -суц':а; мин. поун'іс':а, -неислас'а; нак. -сис'а, -с'іц':а
Орфоепічний словник української мови
-
понестися —
-суся, -сешся, док. 1》 Швидко, нестримно рушити в якомусь напрямку. || Піти швидкою, нестримною ходою, побігти. || Пуститися у швидкий танок. || Почати переміщатися силою вітру, течії. || у сполуч. зі сл. вітер. Сильно подути, повіяти. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
понестися —
Гайнути, згайнути, прогайнути, гнати, погнати, догоняти, догонити, дігнати, подогоняти, здогоняти, здігнати, поздогоняти, надгоняти, надгонити, надігнати, понадгоняти, обгоняти, обігнати, пообгоняти, перегоняти, перегнати, поперегоняти, гнатися...
Словник чужослів Павло Штепа
-
понестися —
ПОНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док. 1. Швидко, не затримуючись рушити в якомусь напрямку. Коні невдоволено крутнули головами, шарпнули з копита і понеслись вулицею (М.
Словник української мови у 20 томах
-
понестися —
ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил.
Словник синонімів української мови
-
понестися —
Поне́сти́ся, су́ся, сешся гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде. МВ. І. 87.
Словник української мови Грінченка