Значення в інших словниках
-
пообіцяти —
-яю, -яєш, док., перех., з інфін. або спол. що і без додатка. Дати обіцянку кому-небудь зробити щось або дати що-небудь. || Запевнити когось у здійсненні чого-небудь; висловити передбачення про здійснення чогось. || Висловити погрозу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пообіцяти —
ПООБІЦЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, з інфін. або спол. що і без дод. Дати обіцянку кому-небудь зробити щось або дати що-небудь. Пообіцяти одному, а дати другому – це не личить (Панас Мирний)...
Словник української мови у 20 томах
-
пообіцяти —
ОБІЦЯ́ТИ (зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином), ОБІЦЯ́ТИСЯ розм.; НАХВАЛЯ́ТИСЯ розм. (хвастовито); ОБІЩА́ТИ розм., ОБІЩА́ТИСЯ заст., розм., ОБРІКА́ТИ заст., ОБІЦЮВАТИ діал., ПРИРІКА́ТИ діал., ПРИОБІ́ЦЮВАТИ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
-
пообіцяти —
ПООБІЦЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., з інфін. або спол. що і без додатка. Дати обіцянку кому-небудь зробити щось або дати що-небудь.
Словник української мови в 11 томах
-
пообіцяти —
Пообіця́ти, -ця́ю, -єш гл. = пообіцятися.
Словник української мови Грінченка