Орфографічний словник української мови

попоїздити

попої́здити

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. попоїздити — -їжджу, -їздиш, док., розм. 1》 Їздити тривалий час; поїздити багато. || Використовуватися для їзди тривалий час. 2》 на кому, перен. Використовувати в своїх інтересах кого-небудь тривалий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попоїздити — ПОПОЇ́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док., розм. 1. Їздити тривалий час; поїздити багато. Довгенько-таки попоїздили, ще раз перевернулись, поки натрапили на шлях (О. Стороженко); Попоїздили по світах, поки Бачура служив (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. попоїздити — Попої́здити, -ї́жджу, -ї́здиш; попої́здь, -ї́здьмо, -ї́здьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. попоїздити — ПОПОЇ́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док., розм. 1. Їздити тривалий час; поїздити багато. Довгенько-таки попоїздили, ще раз перевернулись, поки натрапили на шлях (Стор., І, 1957, 106); Попоїздили по світах, поки Бачура служив (Чаб., Тече вода..  Словник української мови в 11 томах
  5. попоїздити — Попої́здити, -джу, -диш гл. Поѣздить много. Як попоїздили, так набрали собі усякого звіра. Мнж. 31.  Словник української мови Грінченка