Орфографічний словник української мови

попошуміти

попошумі́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. попошуміти — -мить, док., розм. Шуміти тривалий час. || безос., у сполуч. зі сл. у голові, у вухах. Відчувати шум внаслідок хворобливого стану.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попошуміти — ПОПОШУМІ́ТИ, ми́ть, док., розм. Шуміти тривалий час; // безос., у сполуч. зі сл. у голові, у вухах. Відчувати шум внаслідок хворобливого стану. Проти четвертого дня уночі, слухаю, стогне на печі матуся моя.  Словник української мови у 20 томах
  3. попошуміти — ПОПОШУМІ́ТИ, ми́ть, док., розм. Шуміти тривалий час; // безос. , у сполуч. із сл. у голові, у вухах. Відчувати шум внаслідок хворобливого стану. Проти четвертого дня уночі, слухаю, стогне на печі матуся моя.  Словник української мови в 11 томах