Великий тлумачний словник сучасної мови

попошуміти

попошумі́ти

-мить, док., розм.

Шуміти тривалий час.

|| безос., у сполуч. зі сл. у голові, у вухах. Відчувати шум внаслідок хворобливого стану.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попошуміти — попошумі́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. попошуміти — ПОПОШУМІ́ТИ, ми́ть, док., розм. Шуміти тривалий час; // безос., у сполуч. зі сл. у голові, у вухах. Відчувати шум внаслідок хворобливого стану. Проти четвертого дня уночі, слухаю, стогне на печі матуся моя.  Словник української мови у 20 томах
  3. попошуміти — ПОПОШУМІ́ТИ, ми́ть, док., розм. Шуміти тривалий час; // безос. , у сполуч. із сл. у голові, у вухах. Відчувати шум внаслідок хворобливого стану. Проти четвертого дня уночі, слухаю, стогне на печі матуся моя.  Словник української мови в 11 томах