Значення в інших словниках
-
попущений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попустити 1), 4-9). || попущено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
попущений —
ПОПУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попусти́ти 1, 4–9. Відчувши попущений повід, Мишастий увійшов передніми ногами по коліна у воду й почав пити, задоволено одфоркуючись (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
попущений —
ПОПУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попусти́ти 1, 4-9. Відчувши попущений повід, Мишастий увійшов передніми ногами по коліна у воду й почав пити, задоволено одфоркуючись (Юхвід, Оля, 1959, 17); Волосся [у Марції] зачесане з мистецькою простотою...
Словник української мови в 11 томах