Орфографічний словник української мови

поранений

пора́нений 1

дієприкметник

від: пора́нити

пора́нений 2

іменник чоловічого роду, істота

про людину

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поранений — [поранеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  2. поранений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поранити. || поранено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який дістав поранення, має рану (рани). || Ушкоджений, вражений внаслідок поранення (про частини тіла). || у знач. ім. поранений, -ного...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поранений — ПОРА́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пора́нити. Війна закінчилась. Василь лишився живий .. За війну він був чотири рази поранений (І. Волошин); Упав на землю смертельно поранений Шабанов, пробує встати (О. Довженко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  4. поранений — ПОРА́НЕНИЙ прикм. та ім., РА́НЕНИЙ розм.; ПІДРА́НЕНИЙ (легко поранений). Пораненого чорноморця німці в полон взяли, По димній іще Одесі на площу його повезли (М. Нагнибіда); Не було краю лісові, і кволо стогнали поранені, просили не мучити й добити (Ю.  Словник синонімів української мови
  5. поранений — ПОРА́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пора́нити. Війна закінчилась. Василь лишився живий.. За війну він був чотири рази поранений (Вол., Сади.., 1950, 76); Упав на землю смертельно поранений Шабанов, пробує встати (Довж.  Словник української мови в 11 томах