поранений —
пора́нений 1 дієприкметник від: пора́нити пора́нений 2 іменник чоловічого роду, істота про людину
Орфографічний словник української мови
поранений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поранити. || поранено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який дістав поранення, має рану (рани). || Ушкоджений, вражений внаслідок поранення (про частини тіла). || у знач. ім. поранений, -ного...
Великий тлумачний словник сучасної мови
поранений —
ПОРА́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пора́нити. Війна закінчилась. Василь лишився живий .. За війну він був чотири рази поранений (І. Волошин); Упав на землю смертельно поранений Шабанов, пробує встати (О. Довженко); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
поранений —
ПОРА́НЕНИЙ прикм. та ім., РА́НЕНИЙ розм.; ПІДРА́НЕНИЙ (легко поранений). Пораненого чорноморця німці в полон взяли, По димній іще Одесі на площу його повезли (М. Нагнибіда); Не було краю лісові, і кволо стогнали поранені, просили не мучити й добити (Ю.
Словник синонімів української мови
поранений —
ПОРА́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пора́нити. Війна закінчилась. Василь лишився живий.. За війну він був чотири рази поранений (Вол., Сади.., 1950, 76); Упав на землю смертельно поранений Шабанов, пробує встати (Довж.
Словник української мови в 11 томах