поранений
ПОРА́НЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до пора́нити.
Війна закінчилась. Василь лишився живий .. За війну він був чотири рази поранений (І. Волошин);
Упав на землю смертельно поранений Шабанов, пробує встати (О. Довженко);
* Образно. На доброму шматкові виноградника, оголеному від зрубаних кущів, стирчали невисокі пні, порубані та поранені немилосердною сокирою (М. Коцюбинський);
// перен.
Не знав того Михайло, що в цей час, прихилившись до чийогось тину, проливала гіркі сльози Настуня, важко поранена у саме серце його необережним жартом (Ю. Збанацький);
// пора́нено, безос. пред.
Соломії ставало моторошно: “брешеш, брешеш, брешеш, – хотіла вона кинути в лице злому морокові, – він мій... він [Остап] буде жити... його не дуже поранено... адже він скільки пробіг...” (М. Коцюбинський);
– Ого, та вас поранено, товаришу лейтенанте! – стривожився Гнатюк, помітивши, що крізь одяг Федоренка проступає кров (Я. Качура);
Килигея в одному з останніх боїв було поранено – кулею в груди навиліт – і ніхто ще не знав, виживе він чи ні (О. Гончар).
2. у знач. прикм. Який дістав поранення, має рану (рани).
Зося лютувала в хаті, як поранена тигриця, аж голос її лящав на всю оселю (І. Нечуй-Левицький);
Ясногорська, повзаючи в прибережних росяних шелюгах, перев'язує поранених піхотинців (О. Гончар);
* Образно. Стогнала снігова Росія І Україна степова, – Але поранена надія Горіла у серцях, жива (М. Рильський);
// Ушкоджений, вражений внаслідок поранення (про частини тіла).
Андрій розстебнув на грудях френч і підніс високо вгору поранену руку, ніби гукаючи своїм болем на поміч, а це він тамував кров з пораненої руки (Ю. Яновський);
// у знач. ім. пора́нений, ного, ч.; пора́нена, ної, ж.; пора́нені, них, мн. Людина, що дістала поранення, має рану (рани).
Поранений глухо стогнав (Л. Смілянський);
Він несподівано наткнувся на двох бійців з носилками в руках. Вони несли поранену (Д. Ткач);
Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (О. Гончар).
3. у знач. прикм., перен. Який зазнав страждання, образи (про серце, душу).
З глибини пораненої душі ще дужчий вирвався переможний сміх (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)