порано —
порану, присл., діал. Рано, ранньої пори.
Великий тлумачний словник сучасної мови
порано —
ПО́РАНО, ПОРА́НУ, присл., розм., діал. Рано, дуже рано. Мені й їсти не хочеться .. Мабуть, того, що порано встали (Ганна Барвінок); Одного разу він, вернувшися з ковальні порано, спіткав у себе в хаті того парубка (Б.
Словник української мови у 20 томах
порано —
ПО́РАНО, ПОРА́НУ, присл., діал. Рано, ранньої пори. Мені й їсти не хочеться.. Мабуть, того, що порано встали (Барв., Опов.., 1902, 73); Одного разу він, вернувшися з ковальні порано, спіткав у себе в хаті того парубка (Гр.
Словник української мови в 11 томах
порано —
По́рано нар. Рановато. Квітки робленої було ще надівати не дає: порано ще каже, небого, ще вигуляйся, підіймись на кірх, — тоді й квітки. Г. Барв. 65. Порано встала. Г. Барв. 73.
Словник української мови Грінченка