порано

ПО́РАНО, ПОРА́НУ, присл., діал. Рано, ранньої пори.

Мені й їсти не хочеться.. Мабуть, того, що порано встали (Барв., Опов.., 1902, 73);

Одного разу він, вернувшися з ковальні порано, спіткав у себе в хаті того парубка (Гр., І, 1963, 290);

Пробудилась дівчина порану, Одяглася красна якнайліпше, Вийшла, стала у чистому полі (Перв., З глибини, 1956, 152);

До сходу сонця, ой, ще ж порану Синів помила і причесала (Гірник, Стартують.., 1963, 56).

Значення в інших словниках

1. порано — по́рано прислівник рано незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. порано — див. рано  Словник синонімів Вусика
3. порано — порану, присл., діал. Рано, ранньої пори.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порано — ПО́РАНО, ПОРА́НУ, присл., розм., діал. Рано, дуже рано. Мені й їсти не хочеться .. Мабуть, того, що порано встали (Ганна Барвінок); Одного разу він, вернувшися з ковальні порано, спіткав у себе в хаті того парубка (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. порано — ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАРА́НА діал., ПОРА́НО діал., ПОРА́НУ діал. (досить рано).  Словник синонімів української мови
6. порано — По́рано нар. Рановато. Квітки робленої було ще надівати не дає: порано ще каже, небого, ще вигуляйся, підіймись на кірх, — тоді й квітки. Г. Барв. 65. Порано встала. Г. Барв. 73.  Словник української мови Грінченка