поручництво

пору́чництво

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. поручництво — -а, с., розм. Те саме, що порука 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поручництво — ПОРУ́ЧНИЦТВО, а, с., розм. Те саме, що пору́ка 1.  Словник української мови у 20 томах
3. поручництво — ГАРА́НТІЯ (умови, що забезпечують успіх чого-небудь; зобов'язання в чому-небудь), ЗАПЕ́ВНЕННЯ, ЗАПОРУ́КА, ПОРУ́КА, ЗАРУ́КА розм., ПОРУ́ЧНИЦТВО розм.; РЕ́ВЕРС книжн. (письмова). Видавництво краще було б вести на товариські гроші,..  Словник синонімів української мови
4. поручництво — ПОРУ́ЧНИЦТВО, а, с., розм. Те саме, що пору́ка 1.  Словник української мови в 11 томах