поручник
пору́чник 1
іменник чоловічого роду, істота
чин у Війську Польському; поручик у царській армії — іст.
пору́чник 2
іменник чоловічого роду, істота
поручитель
розм.
Орфографічний словник української мовипору́чник 1
іменник чоловічого роду, істота
чин у Війську Польському; поручик у царській армії — іст.
пору́чник 2
іменник чоловічого роду, істота
поручитель
розм.
Орфографічний словник української мови