Орфографічний словник української мови

посвідчувачка

посві́дчувачка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. посвідчувачка — -и, юр. Жін. до посвідувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посвідчувачка — ПОСВІ́ДЧУВАЧКА, и, ж., юр. Жін. до посві́дчувач. Посвідчувачка сказала, що він [Зносек] прийшов сюди з закривавленою головою просити допомоги (з легенди).  Словник української мови у 20 томах
  3. посвідчувачка — ПОСВІ́ДЧУВАЧКА, и, ж., юр. Жін. до посві́дчувач.  Словник української мови в 11 томах