Орфографічний словник української мови

посвіжілий

посвіжі́лий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. посвіжілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до посвіжіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посвіжілий — ПОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до посвіжі́ти. “Весна”, з насолодою подумав і Черниш, вдихаючи посвіжіле озонисте повітря (О. Гончар); Мержинський сміявся. Він був у доброму настрої, посвіжілий – південь повернув йому сили і бадьорість (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. посвіжілий — ПОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до посвіжі́ти. «Весна», з насолодою подумав і Черниш, вдихаючи посвіжіле озонисте повітря (Гончар, III, 1959, 394); Мержинський сміявся.  Словник української мови в 11 томах