посвіжілий

посвіжі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до посвіжіти.

Значення в інших словниках

1. посвіжілий — посвіжі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. посвіжілий — ПОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до посвіжі́ти. “Весна”, з насолодою подумав і Черниш, вдихаючи посвіжіле озонисте повітря (О. Гончар); Мержинський сміявся. Він був у доброму настрої, посвіжілий – південь повернув йому сили і бадьорість (М.  Словник української мови у 20 томах
3. посвіжілий — ПОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до посвіжі́ти. «Весна», з насолодою подумав і Черниш, вдихаючи посвіжіле озонисте повітря (Гончар, III, 1959, 394); Мержинський сміявся.  Словник української мови в 11 томах