посвідчувачка

посві́дчувачка

-и, юр.

Жін. до посвідувач.

Значення в інших словниках

1. посвідчувачка — посві́дчувачка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. посвідчувачка — ПОСВІ́ДЧУВАЧКА, и, ж., юр. Жін. до посві́дчувач. Посвідчувачка сказала, що він [Зносек] прийшов сюди з закривавленою головою просити допомоги (з легенди).  Словник української мови у 20 томах
3. посвідчувачка — ПОСВІ́ДЧУВАЧКА, и, ж., юр. Жін. до посві́дчувач.  Словник української мови в 11 томах