посвідчувачка —
посві́дчувачка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
посвідчувачка —
-и, юр. Жін. до посвідувач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
посвідчувачка —
ПОСВІ́ДЧУВАЧКА, и, ж., юр. Жін. до посві́дчувач. Посвідчувачка сказала, що він [Зносек] прийшов сюди з закривавленою головою просити допомоги (з легенди).
Словник української мови у 20 томах