Значення в інших словниках
-
пославка —
-и, ж., розм. 1》 Поголоска, поголос; недобра слава. 2》 рідко. Те саме, що приказка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пославка —
ПО́СЛАВКА, и, ж., розм. 1. Поголоска, поголос; недобра слава. Доводите ви мені, що про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив? Не ручіться (Марко Вовчок); Гріх не біда, та пославка страшить! (М. Рильський, пер. з тв. О. Грибоєдова).
Словник української мови у 20 томах
-
пославка —
ПЕРЕ́СУ́ДИ мн., розм. (детальне, часто недоброзичливе обговорення чиїхось вчинків, поведінки тощо), РОЗМО́ВИ мн., ПЕРЕГУ́ДИ мн., розм., СУД-ПЕРЕСУ́Д розм., БАЛАЧКИ́ мн., розм., ТО́ЛКИ мн.
Словник синонімів української мови
-
пославка —
ПО́СЛАВКА, и, ж., розм. 1. Поголоска, поголос; недобра слава. Доводите ви мені, що про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив? Не ручіться (Вовчок, VI, 1956, 260); Гріх не біда, та пославка страшить! (Гриб., Лихо з розуму, перекл.
Словник української мови в 11 томах
-
пославка —
По́славка, -ки ж. Слухъ, молва. Черк. у. Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив. МВ. (КС. 1902. X. 141).
Словник української мови Грінченка