посходити

посхо́дити 1

дієслово доконаного виду

зійти нагору; спуститися вниз — про всіх або багатьох

посхо́дити 2

дієслово доконаного виду

попроростати — про рослини

Значення в інших словниках

1. посходити — I -имо, -ите, док. 1》 на що.Зійти нагору, піднятися на що-небудь високе (про всіх чи багатьох). 2》 з чого. Ідучи, спуститися додолу, наниз (про всіх чи багатьох). || На зупинці вийти з поїзда, трамвая і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. посходити — ПОСХО́ДИТИ¹, имо, ите, док. 1. на що. Зійти нагору, піднятися на що-небудь високе (про всіх або багатьох). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень (Сл. Б. Грінченка). 2. з чого.  Словник української мови у 20 томах
3. посходити — ПОСХО́ДИТИ¹, имо, ите, док. 1. на що. Зійти нагору, піднятися на що-небудь високе (про всіх або багатьох). Посходять було на ту могилу, балакають… усяких співають пісень (Сл. Гр.). 2. з чого. Ідучи, спуститися додолу, наниз (про всіх або багатьох).  Словник української мови в 11 томах
4. посходити — Посхо́дити, -димо, -дите гл. 1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори. Черниг. у. 3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав. Ном. № 10187. 4) Уйти (о многихъ).  Словник української мови Грінченка