Значення в інших словниках
-
потеребити —
-блю, -биш; мн. потереблять; док., перех., діал. 1》 Потягти. 2》 Очистити від чогось зайвого, непотрібного все чи багато чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
потеребити —
ПОТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. потеребля́ть; док., що. 1. Док. до тереби́ти 1. Потеребити квасолю, кукурудзу й т. ін. 2. прост. Потягти, понести якийсь тягар.
Словник української мови у 20 томах
-
потеребити —
ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) (переміщати по поверхні до себе або за собою), ВОЛОЧИ́ТИ, ВОЛОКТИ́ (ВОЛІКТИ́ розм.), ТОЛОЧИ́ТИ, ТАРГА́НИТИ діал.; ЦУ́ПИТИ розм., ЦУРПЕ́ЛИТИ розм., ТИ́РИТИ розм., ПЕ́РТИ фам., ТЕРЕБИ́ТИ діал. (перев. понад силу). — Док.
Словник синонімів української мови
-
потеребити —
ПОТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. потеребля́ть; док., перех., діал. 1. Потягти. Зложивши моцні [могутні] крила, Опукою з гори — аж вітром зашуміло — Орел ушкварив на Ягня, Підняв його і геть потеребив за гору (Греб., І, 1957, 66). 2. Очистити від чогось зайвого, непотрібного все або багато чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах
-
потеребити —
Потереби́ти, -блю́, -биш гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору. Греб. 381.
Словник української мови Грінченка