потурляти потурля́ти дієслово доконаного виду накидати, наштовхати розм. Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках потурляти — ПОТУРЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, кого, що, розм. Док. до турля́ти. Потурляв він їх (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах потурляти — Потурля́ти, -ля́ю, -єш гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у. Словник української мови Грінченка