Орфографічний словник української мови

почорнити

почорни́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. почорнити — -ню, -ниш, перех. Док. до чорнити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. почорнити — ПОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, кого, що. Док. до чорни́ти. В кварті зробилася густа чорна юшка, що мастила хлопцям лиця й почорнила їм язики (Л. Мартович); Жар .. притьмарив хлопцеві очі, стягнув і почорнив щоки (М. Стельмах); Кажуть, брехня до людини не пристане, але почорнить, як та сажа (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
  3. почорнити — ЧОРНИ́ТИ (забарвлювати в чорний колір), ЗАЧО́РНЮВАТИ, ФА́БРИТИ (бороду, вуса); ВОРОНУВА́ТИ (поверхню металу шаром окису). — Док.: зачорни́ти, почорни́ти, зафа́брити. Та й купила білила ще й чорного чорнила.. дівчатам запаски чорнити (Б.  Словник синонімів української мови
  4. почорнити — Почорни́ти, -рню́, -рни́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. почорнити — ПОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, перех. Док. до чорни́ти. В кварті зробилася густа чорна юшка, що мастила хлопцям лиця й почорнила їм язики (Март., Тв., 1954, 151); Жар..  Словник української мови в 11 томах
  6. почорнити — Почорнити, -ню́, -ниш гл. Почернить.  Словник української мови Грінченка